ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
Вироком судової колегії в кримінальних справах Київського
обласного суду Д., С., І. та Г. засуджено за ч.2 ст.79 КК
(
2001-05 ). Їх визнано винними в тому, що вони шляхом наклеювання
на дві справжні 10-доларові купюри вирізаних із ксерокопій
цифрових і прописних фрагментів виготовили дві підроблені купюри
номіналом 100 доларів США кожна, одну з яких збули на ринку.
Ухвалою судової колегії в кримінальних справах Верховного
Суду України вирок щодо всіх засуджених залишено без зміни.
Заступник Голови Верховного Суду України порушив у протесті
питання про зміну судових рішень щодо всіх засуджених, зокрема про
перекваліфікацію їх дій з ч.2 ст.79 КК (
2001-05 ) на ч.2 ст.143
КК (
2001-05 ). Пленум Верховного Суду протест задовольнив з таких
підстав.
Суд правильно встановив, що Д., С., І. та Г. підробили у двох
справжніх 10-доларових купюрах лише цифровий номінал, збільшивши
його до 100 доларів, і одну з них збули. Такий спосіб підробки не
змінив 10-доларові купюри настільки, щоб вони після їх збуту могли
перебувати в обігу. Таким чином, умисел засуджених був спрямований
не на заподіяння шкоди кредитно-фінансовій системі України, а на
обман обмеженого кола осіб з метою заволодіння їх майном.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.8 постанови
Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 р. N 6
(
v0006700-96 ) "Про практику розгляду судами кримінальних справ
про виготовлення або збут підроблених грошей чи цінних паперів", у
разі збуту іноземної валюти, в якій підроблено лише цифровий
номінал купюри, дії особи, котра її збула, слід кваліфікувати за
ст.143 КК (
2001-05 ).
За таких обставин у протесті правильно зазначено, що суд дав
діям Д., С., І. та Г. неправильну юридичну оцінку й безпідставно
кваліфікував їх за ч.2 ст.79 КК (
2001-05 ). Ці дії належало
кваліфікувати за ч.2 ст.143 КК, оскільки засуджені вчинили
шахрайство за попереднім зговором групою осіб, що завдало значної
шкоди потерпілій.
Виходячи із зазначених підстав Пленум Верховного Суду України
задовольнив протест і змінив судові рішення щодо засуджених,
перекваліфікувавши дії кожного з них з ч.2 ст.79 КК на ч.2 ст.143
КК.
"Вісник Верховного Суду України", N 1, 1997 р.