ПРЕЗИДІЯ ВІННИЦЬКОГО ОБЛАСНОГО СУДУ
К. звернувся до народного суду з заявою про встановлення
неправильності запису в книгах актів громадянського стану. Заявник
вказав, що він народився 25 жовтня 1913 р. у с. Будки
Немирівського району Вінницької області. Під час Великої
Вітчизняної війни документи втратив, а в 1952 р. Харцизьке міське
бюро загсу видало йому свідоцтво про народження 25 жовтня 1916 р.,
що не відповідає дійсності.
Рішенням народного суду Немирівського району від 17 травня
1972 р. встановлено, що актовий запис про народження К. 25 жовтня
1916 р. є неправильним, оскільки він народився 25 жовтня 1913 р.
У протесті заступника Голови Верховного Суду УРСР ставилося
питання про скасування цього рішення. Протест підлягав
задоволенню. Вважаючи обгрунтованою заяву К., народний суд
послався на показання свідків П-ко та Пк, які підтвердили, що К.
народився в 1913 р. Проте висновок суду про обгрунтованість вимог
заявника не є переконливим, оскільки грунтується на неповно
перевірених доказах.
Відповідно до ст. 161 КпШС (
2006-07 ) та ст. 266 ЦПК
(
1502-06 ) виправлення помилок та внесення змін до записів актів
громадянського стану провадяться органами загсу. Відмова цих
органів виправити або змінити запис може бути оскаржена до суду.
За наявності спору між заінтересованими особами виправлення запису
провадиться на підставі судового рішення. В порушення закону
народний суд не витребував від заявника документа, який би
ствердив відмову органів загсу внести відповідні зміни до актового
запису. По суті в даній справі не додержано вимог закону про
обов'язкове позасудове вирішення питання про виправлення актового
запису.
Суд не дав оцінки довідці Немирівського районного загсу, яка
була в справі, про те, що архіви за 1913 р. повністю збереглися,
однак, актового запису про народження заявника за цей рік немає.
Не перевірив, на підставі яких документів Харцизького райбюро
загсу в 1952 р. видано заявнику свідоцтво про народження в
1916 р., і чому К. тоді не оспорював його. З метою перевірки
обгрунтованості вимог заявника суд мав витребувати дані про
реєстрацію його шлюбу з Ш. у 1940 р. та відомості з його особистої
справи за місцем попередньої роботи в органах міліції. За
повідомленням управління внутрішніх справ виконкому Донецької
обласної ради за вказаними документами, у тому числі і в його
автобіографії за 1940 р., заявник значиться 1916 р. народження.
У зв'язку з цим заява К. про те, що помилка в даті народження
з'явилася в післявоєнний період, підлягала більш ретельній
перевірці.
При новому розгляді суду належало повніше з'ясувати обставини
справи та вирішити її у відповідності з зібраними доказами.
Президія Вінницького обласного суду протест заступника Голови
Верховного Суду УРСР задовольнила, постановлені у справі судові
рішення скасувала, а справу направила на новий розгляд.
"Бюлетень законодавства і юридичної практики України",
N 3 (частина 2), 1995 р.
