КОЛЕГІЯ СУДДІВ СУДОВОЇ ПАЛАТИ У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ
ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
У липні 2002 р. П. звернувся до суду із позовом до товариства
з обмеженою відповідальністю "Укравтоцентр" (далі - ТОВ) про
захист прав споживача, відшкодування моральної шкоди,
обґрунтовуючи свої вимоги тим, що придбав автомобіль Citroen Xsara
Picasso 1.8i-16V з гарантійним терміном на три роки. Під час
експлуатації автомобіля виявив істотні недоліки, а саме: численні
пошкодження, тріщини та відшарування лакофарбового покриття кузова
автомобіля. Відповідач склав відповідний акт щодо зобов'язання
направити автомобіль на експертизу, але цього не було зроблено.
Посилаючись на те, що відповідач відмовився задовольнити
претензію, позивач просив задовольнити його позов і зобов'язати
ТОВ замінити спірний автомобіль на новий автомобіль тієї самої
моделі та відшкодувати моральну шкоду.
Печерський районний суд м. Києва рішенням від 19 травня
2004 р. позов задовольнив: зобов'язав ТОВ протягом місяця замінити
автомобіль Citroen Xsara Picasso 1.8i-16V на новий тієї самої
моделі; з відповідача на користь П. призначив стягнути 10 тис.грн
на відшкодування моральної шкоди, 242 грн 40 коп. витрат,
пов'язаних з оплатою експертизи, 1 тис. 70 грн витрат, пов'язаних
з оплатою допомоги адвоката, а всього - 11 тис. 312 грн 40 коп.; у
задоволенні інших вимог відмовив.
Апеляційний суд м. Києва ухвалою від 19 вересня 2005 р.
рішення суду першої інстанції у частині стягнення моральної шкоди
змінив: зменшив розмір стягнення до 5 тис.грн; у решті рішення
залишив без зміни.
У касаційній скарзі ТОВ просило скасувати постановлені у
справі судові рішення і направити справу на новий розгляд,
мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм матеріального та
процесуального права.
Перевіривши матеріали справи та зважаючи на наведені у справі
доводи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України
встановила, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких
підстав.
Постановляючи рішення про задоволення позову та зобов'язуючи
відповідача протягом одного місяця замінити автомобіль Citroen
Xsara Picasso 1.8i-16V на новий тієї самої моделі, суд виходив із
того, що на кузові автомобіля виявлено численні дефекти
лакофарбового покриття, які не є наслідком експлуатації, а
утворилися при порушенні заводських технологій фарбування
автомобіля, тому на підставі статей 12, 14 Закону від 12 травня
1991 р. N 1023-XII (
1023-12 ) "Про захист прав споживачів"
(далі - Закон) позивач мав право вимагати від продавця заміни
автомобіля й відшкодування моральної шкоди в сумі 10 тис.грн.
Апеляційний суд, змінюючи рішення в частині стягнення суми
моральної шкоди та залишаючи рішення суду в іншій частині без
зміни, наведені докази вважав обґрунтованими.
Проте з цим повністю погодитися не можна. Як убачається з
матеріалів справи, спірний автомобіль П. купив у відповідача
27 липня 2000 р. Акт огляду автомобіля, в якому зазначено про
дефекти лакофарбового покриття кузова, складений 29 травня 2001 р.
Претензія з приводу недоліків проданого автомобіля позивачем
направлена 25 березня 2002 р. Ці обставини підтверджуються текстом
позовної заяви і поясненнями П.
У касаційній скарзі представник ТОВ посилається на те, що
відповідач претензію на недоліки автомобіля відхилив у липні
2002 р., а позов був заявлений з пропуском установленого законом
строку позовної давності. На цю обставину не звернув уваги й
апеляційний суд, хоча в апеляційній скарзі про цей факт було
зазначено. Указані доводи апеляційної скарги суд апеляційної
інстанції не тільки не спростував, а взагалі не надав жодної
правової оцінки.
На порушення вимог статей 15, 62 ЦПК 1963 р. (
1501-06 )
зазначені доводи відповідача судами належним чином не з'ясовані.
З'ясування ж цих обставин має значення для справи, оскільки
відповідно до ст. 237 ЦК 1963 р. (
1502-06 ) позов з приводу
недоліків проданої речі може бути пред'явлений не пізніше шести
місяців з дня відхилення претензії, а якщо претензія не заявлена
або день її заявлення встановити неможливо - не пізніше шести
місяців з дня закінчення строку, встановленого для заявлення
претензії.
Не врахував суд і вимог ст. 3 Закону (
1023-12 ) (зі змінами
та доповненнями), згідно з якою споживачі, які перебувають на
території України, під час придбання, замовлення або використання
товарів (робіт, послуг) для задоволення своїх побутових потреб
мають право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди,
заподіяної небезпечними для життя і здоров'я людей товарами
(роботами, послугами) у випадках, передбачених законодавством.
Крім того, з додатка N 1 до контракту від 15 травня 2000 р.
N 0123/2000 убачається, що гарантією виробник покриває виправлення
дефектів, визначених виробником відносно фарбування автомобіля,
відшкодування лакофарбових матеріалів і трудових витрат, потрібних
для виконання зазначених робіт. З цими умовами погодився й
відповідач.
Але при розгляді цієї справи документ не був предметом
перевірки та оцінки судом, не визначена й сума матеріальної шкоди
позивачу, можливість заміни пошкодженого автомобіля на новий тієї
самої моделі та проведення робіт щодо виправлення дефектів.
Апеляційний суд не звернув уваги на недоліки, допущені судом
першої інстанції.
Зважаючи на обставини справи та керуючись п. 3 ст. 336 ЦПК
(
1618-15 ), колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України касаційну скаргу ТОВ задовольнила
частково: ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 19 вересня 2005 р.
скасувала й передала справу на новий апеляційний розгляд.
