Не можна визнати валютною операцією дії, які не врегульовані чинним законодавством

Документ n0078700-96, поточна редакція — Прийняття від 29.10.1996
Виберіть формат файлу для збереження:
Темний режим
Поділитися 

  СУДОВА КОЛЕГІЯ В КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ 
                           У Х В А Л А 
 від 29.10.96 
 
                             (Витяг) 
 
     Вироком Київського обласного суду від 31 травня 1996 р.  Г. і 
В. засуджено  за  ч.  2  ст.  80  КК  ( 2001-05 ).  За ст.  208 КК 
( 2002-05 ) Г. виправдано. Вони визнані винними в порушенні правил 
про валютні операції за таких обставин.
     Г. запропонував В.  вступити  з  ним  у  статеві  зносини  за 
грошову  винагороду в іноземній валюті,  на що остання погодилася. 
Після статевого акту Г.,  як зазначив суд, на порушення правил про 
валютні операції передав В.  як платіж за надану послугу 300 марок 
ФРН, які та прийняла на порушення цих же правил.
     У касаційному порядку справа не розглядалася.
     Протест заступника Голови Верховного Суду  України,  в  якому 
порушувалось  питання  про  скасування  вироку  щодо  Г.  та В.  і 
закриття провадження у справі за  відсутністю  в  їх  діях  складу 
злочину, судова колегія задовольнила з таких підстав.
     Визнаючи Г.  та В.  винними в порушенні  правил  про  валютні 
операції, суд виходив з того, що передача 300 марок ФРН як платежу 
за статеві зносини є валютною операцією,  яка підпадає  під  режим 
ліцензування НБУ. Проте такий висновок не грунтується на законі.
     Декрет Кабінету  Міністрів  України  "Про  систему  валютного 
регулювання і валютного контролю" ( 15-93 ), на який послався суд, 
стосується  відносин,  що  виникають  із  цивільно-правових   угод 
відповідно до статей 4,  5 ЦК ( 1540-06 ).  Чинне законодавство не 
передбачає  оплати  статевих  зносин  як  угоди  чи  відносин,  що 
підлягають  регулюванню.  Навпаки,  за  відповідних  умов такі дії 
можуть бути визнані правопорушенням.
     Оскільки в даному випадку перехід права власності на іноземну 
валюту був пов'язаний з діями, що не регулюються державою, його не 
можна  визнати  валютною операцією,  яка підлягає ліцензуванню.  У 
зв'язку з цим, як обгрунтовано зазначено у протесті, немає підстав 
вважати, що Г. і В. порушили правила про валютні операції.
     Відсутність у діях засуджених складу  злочину,  передбаченого 
ст. 80 КК ( 2001-05 ), потягло скасування вироку і закриття справи 
згідно з п. 2 ст. 6 КПК ( 1001-05 ). 
 "Рішення Верховного Суду України", 1997 р.


вгору