ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.03.2005 Справа N 39/251-(05-5-39/4475)
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 28.04.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі:
суддя Селіваненко В.П. - головуючий,
судді Бенедисюк І.М. і Джунь В.В.
розглянув касаційну скаргу громадської організації "Спілка
авторів України", м. Луганськ (далі - ГО "Спілка авторів України")
на рішення господарського суду міста Києва від 25.10.2004
та постанову Київського апеляційного господарського суду від
14.12.2004
зі справи N 39/251-(05-5-39/4475)
за позовом ГО "Спілка авторів України"
до Державного департаменту інтелектуальної власності
Міністерства освіти і науки України, м. Київ (далі - Департамент)
про визнання недійсним рішення
Судове засідання проведено за участю представників:
ГО "Спілка авторів України" - Зазимкіна І.В.
Департаменту - Сиклітенка В.В.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий
господарський суд України
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду міста Києва від 25.10.2004
(суддя Гумега О.В.), залишеним без змін постановою Київського
апеляційного господарського суду від 14.12.2004 (колегія суддів у
складі: Коробенко Г.П. - головуючий, судді Андрієнко В.В.,
Полянський А.Г.), у задоволенні позову відмовлено. Названі судові
акти мотивовано правомірністю відмови у взятті на облік ГО "Спілка
авторів України" у зв'язку з невідповідністю установчих документів
останньої чинному законодавству України, а також місцевим статусом
позивача.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ГО
"Спілка авторів України" просить скасувати рішення місцевого та
апеляційного судів та прийняти нове рішення по суті спору,
посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального
права та порушення норм процесуального права, оскільки питання
щодо відповідності установчих документів юридичної особи чинному
законодавству України вирішується органами реєстрації
(легалізації) та не належить до компетенції Департаменту. Крім
того, застосування в установчих документах законодавчо
невизначеного поняття "особисті майнові права" не може вважатися
порушенням законодавства.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Учасників судового процесу відповідно до статті 111-4
Господарського процесуального кодексу України (
1798-12 ) (далі -
ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду
скарги.
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими
інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування
ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши
пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України
дійшов висновку про те, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з урахуванням такого.
Судовими інстанціями у справі встановлено, що:
- позивач звернувся до Департаменту із заявою від 23.01.2004
N 5 про взяття на облік ГО "Спілка авторів України" як організації
колективного управління особистими майновими правами суб'єктів
авторських і суміжних прав;
- листом від 13.02.2004 N 16-14/567 Департамент відмовив
позивачеві у взятті на облік організацій колективного управління,
посилаючись, зокрема, на:
- невідповідність установчих документів ГО "Спілка авторів
України" чинному законодавству України, оскільки у сфері
інтелектуальної власності відсутнє поняття "особистих майнових
прав";
- місцевий статус позивача, тобто здійснення ГО "Спілка
авторів України" діяльності лише у межах Луганської області;
- відповідно до п. 2.2.11 статуту позивача основним його
завданням, зокрема, є збір, розподіл та виплата винагороди
(роялті) за використання особистих майнових прав авторів та їх
правонаступників, пов'язаних зі створенням та використанням творів
науки, літератури і мистецтва, прав виконавців, виробників
фонограм і відеограм та організацій мовлення - авторського і
суміжних прав, та забезпечення захисту цих прав.
Причиною спору в даній справі стало питання щодо
правомірності відмови позивачеві у взятті на облік організацій
колективного управління майновими правами суб'єктів авторського
права та суміжних прав.
Згідно з частиною першою статті 47 Закону України "Про
авторське право і суміжні права" (
3792-12 ) (далі - Закон)
суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав можуть доручати
управління своїми майновими правами організаціям колективного
управління.
Частиною першою статті 49 Закону (
3792-12 ) визначено, що
організації колективного управління повинні виконувати від імені
суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі
одержаних від них повноважень такі функції:
а) погоджувати з особами, які використовують об'єкти
авторського права і (або) суміжних прав, розмір винагороди під час
укладання договору;
б) укладати договори про використання прав, переданих в
управління. Умови цих договорів повинні відповідати положенням
статей 31-33 цього Закону (
3792-12 );
в) збирати, розподіляти і виплачувати зібрану винагороду за
використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав
суб'єктам авторського права і (або) суміжних прав, правами яких
вони управляють, а також іншим суб'єктам прав відповідно до цього
Закону (
3792-12 );
г) вчиняти інші дії, передбачені чинним законодавством,
необхідні для захисту прав, управління якими здійснює організація,
в тому числі звертатися до суду за захистом прав суб'єктів
авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних
повноважень та доручення цих суб'єктів.
Отже, з огляду на наведені норми Закону (
3792-12 ) до
компетенції організацій колективного управління належить
управління та захист саме майнових прав суб'єктів авторського та
суміжних прав, у той час коли, як встановлено господарськими
судами, предметом діяльності позивача є управління особистими
майновими правами авторів.
Відповідно до частини першої статті 48 Закону (
3792-12 )
організація колективного управління після її державної реєстрації
зобов'язана протягом 30 днів стати на облік в Департаменті. Про
облік організацій колективного управління Департамент здійснює
публікацію у своєму офіційному бюлетені.
Пунктом 5 Порядку обліку організацій колективного управління
та здійснення нагляду за їх діяльністю, затвердженого наказом
Міністерства освіти і науки України від 21.05.2003 N 311
(
z0436-03 ) (далі - Порядок) передбачено, що організація
колективного управління для взяття її на облік подає до
Департаменту заяву встановленого зразка, до якої додаються,
зокрема, копії установчих документів.
Згідно з пунктом 6 Порядку (
z0436-03 ) у взятті організації
колективного управління на облік відмовляється у разі:
а) невідповідності вимогам пункту 4 цього Порядку
(
z0436-03 );
б) подання неповного переліку документів відповідно до
пункту 5 цього Порядку (
z0436-03 );
в) подання документів, оформлення або зміст яких не
відповідає вимогам законодавства.
Таким чином, під час вирішення питання щодо взяття на облік
організації колективного управління Департамент повинен здійснити
перевірку поданих заявником документів, у т.ч. й установчих, на
предмет відповідності їх оформлення і змісту вимогам чинного
законодавства України.
Відповідно до пункту 11 Положення про порядок легалізації
об'єднань громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів
України від 26.02.1993 N 140 (
140-93-п ), якщо статутні документи
об'єднання громадян або інші документи, подані для реєстрації
об'єднання, суперечать законодавству України, реєструючий орган
приймає рішення про відмову в реєстрації, яке в 10-денний термін
надсилається заявникові.
Отже, наведена норма лише визначає підставу для відмови в
реєстрації (легалізації) громадського об'єднання, проте не
встановлює преюдиційності факту відповідності установчих
документів юридичної особи вимогам законодавства у випадку
реєстрації (легалізації) останньої.
Відтак доводи скаржника про перевищення відповідачем
компетенції у перевірці відповідності статуту ГО "Спілка авторів
України" вимогам Закону (
3792-12 ) не може бути взято до уваги.
Крім того, відповідно до пункту 4 Порядку (
z0436-03 )
організація колективного управління може бути взята на облік, якщо
вона, зокрема, має осередки, представництва або представників
організації у більшості областей України.
Отже, як правильно визначено господарськими судами,
здійснення позивачем статутної діяльності лише у межах Луганської
області виключає можливість взяття цієї організації на облік у
Департаменті.
Враховуючи викладене, Вищий господарський суд України вважає,
що попередні судові інстанції з огляду на встановлені ними
обставини справи дійшли вірного висновку про правомірність відмови
позивачеві у взятті на облік організацій колективного управління.
Таким чином, передбачених законом підстав для скасування
оскаржуваних судових актів місцевого та апеляційного господарських
судів не вбачається.
Керуючись статтями 111-9 - 111-11 ГПК України (
1798-12 ),
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду міста Києва від 25.10.2004 та
постанову Київського апеляційного господарського суду від
14.12.2004 залишити без змін, а касаційну скаргу громадської
організації "Спілка авторів України" - без задоволення.
