ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.02.2007 Справа N 20/157пн
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 22.03.2007
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Черкащенка М.М., - головуючого,
Рибака В.В., Мележик Н.І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги ТОВ "Василь і К"
на постанову Донецького апеляційного господарського суду від
23.10.2006 року
у справі господарського суду Донецької області
за позовом ТОВ "Василь і К"
про визнання права власності та визначення частки,
в засіданні взяли участь представники:
- позивача: Курдибаха І.В., Петиченко В.С.,
- відповідача: Прокопенко В.Е., Давидов В.М.,
У квітні 2006 року ТОВ "Василь і К" звернулось до
господарського суду з позовом до ТОВ "Лілія" про визнання права
власності на будівлю під магазин, розташованої за адресою:
м. Шахтарськ, вул. Леніна, 24-а, вказаної в плані під літерою "В",
на праві спільної часткової власності та виділення частки.
У травні 2006 року ТОВ "Василь і К" подало до господарського
суду заяву про уточнення позовних вимог та просило визнати право
власності на будівлю під магазин, розташованої за адресою:
м. Шахтарськ, вул. Леніна, 24-а, вказаної в плані під літерою "В",
на праві спільної часткової власності та виділення частки в
спільній частковій власності у вигляді приміщення вказаного в
плані за N 9 площею 42,1 кв. м.
Рішенням господарського суду Донецької області від
18.08.2006 року позов задоволено. Визнано за ТОВ "Василь і К"
право спільної часткової власності на будівлю під магазин, яка
розташована за адресою: м. Шахтарськ, вул. Леніна. 24-а, визначену
під літерою "В", спільно з ТОВ "Лілія". Визначено частку
ТОВ "Василь і К" в праві спільної часткової власності на будівлю
під магазин, розташованої за адресою: м. Шахтарськ, вул. Леніна,
24-а, зазначеної під літерою "В", у вигляді приміщення,
зазначеного на викопіюванні поверхового плану під N 9, площею
42,1 кв. м.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
23.10.2006 року рішення місцевого господарського суду від
18.08.2006 року скасовано та прийнято нове рішення, яким в позові
відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою ТОВ "Василь і К"
подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Донецького
апеляційного господарського суду від 23.10.2006 року скасувати,
рішення господарського суду Донецької області від 18.08.2006 року
з даної справи залишити без змін.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що
судом неправильно застосовані норми матеріального та
процесуального права, що призвело до прийняття незаконної
постанови.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин
справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність
застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що
касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних
підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України,
викладених у пункті 1 постанови від 29.12.76 N 11 (
v0011700-76 )
"Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши
всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши
обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального
права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх
відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини,
або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Судові рішення цим вимогам не відповідають.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами
попередніх інстанцій, 20.11.1997 року між ТОВ "Лілія"
(землекористувач) та ТОВ "Василь і К" (забудовник) було укладено
договір про часткову участь в будівництві будівлі під магазин.
Відповідно до умов договору, відповідач надає позивачу
викопіювання частини генерального плану будівництва комплексу
ринку та виділяє земельну ділянку під забудову, а позивач
зобов'язується в 3-денний строк після підписання договору сплатити
за викопіювання проектної документації; будівельні роботи
здійснювати відповідно до діючих норм та правил, а також
зобов'язався після закінчення будівництва приміщення зареєструвати
його в БТІ (п.п.1.2, 2.2, 3.1 договору).
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач платіжним
дорученням N 6 від 06.04.1999 року перерахував відповідачу
500,00 грн. за проектну документацію, а також надав звіт від
10.01.1998 року на суму 5800,00 грн. про використані матеріали для
будівництва будівлі.
Судом першої інстанції також встановлено, що 15.09.2004 року
засновник ТОВ "Василь і К" Курдибаха В.М., за актом
приймання-передачі, передав до статутного фонду товариства
будівельні матеріали на суму 6850,00 грн.
Відповідно до рішення апеляційного суду Донецької області у
справі N 22-5590-2006 р., за ТОВ "Василь і К" було визнано право
власності на будівельні матеріали, які використані
гр. Курдибахою В.М. для будівництва спірного об'єкту.
На підставі вищевикладеного, судова колегія погоджується з
висновком суду першої інстанції щодо участі позивача у спільному з
відповідачем будівництві спірного об'єкту та щодо його власності
на будівельні матеріали, які передані йому до статутного фонду по
акту прийому-передачі від 15.09.2004.
Судова колегія також погоджується з висновком суду першої
інстанції про виникнення у позивача права спільної часткової
власності на новостворену будівлю.
Враховуючи, що суд апеляційної інстанції дійшов протилежного
висновку, тому постанова Донецького апеляційного господарського
суду від 23.10.2006 року підлягає скасуванню.
Водночас, судова колегія приходить до висновку про скасування
і рішення місцевого господарського суду з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст. 357 ЦК України (
435-15 ), якщо розмір
часток у справі спільної часткової власності не встановлений
домовленістю співвласників або законом, він визначається з
урахуванням вкладу кожного з співвласників у придбання
(виготовлення, спорудження) майна.
Визнавши право власності за позивачем на будівлю, зазначену у
викопіюванні поверхового плану під літерою "В" у вигляді
приміщення, зазначеного на викопіюванні поверхового плану під N 9,
площею 42,1 кв. м по вул. Леніна 24-а у м. Шахтарську, місцевий
господарський суд не врахував приписи ч.2 ст. 357 ЦК України
(
435-15 ), не визначив загальну вартість об'єкту будівництва та
відповідно не визначив частку позивача в ньому з урахуванням
вкладу співвласників в об'єкт будівництва.
За таких обставин, судова колегія вважає, що суд першої
інстанції порушив вимоги ст. 43 ГПК України (
1798-12 ) і
постановив незаконне судове рішення.
Згідно до частини 2 статті 111-7 Господарського
процесуального кодексу України (
1798-12 ) касаційна інстанція не
має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не
були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази.
Правова оцінка обставин та достовірності доказів по справі є
виключна прерогатива першої та апеляційної інстанції.
За таких обставин, постановлені судові рішення підлягають
скасуванню, а справа направленню на новий розгляд.
При новому розгляді суду необхідно врахувати вищевикладене,
витребувати докази у відповідності з вимогами ст. 36 ГПК України
(
1798-12 ), повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини
справи, перевірити доводи позивача та відповідача, дати їм належну
юридичну оцінку, призначити відповідну судову експертизу та
прийняти законне та обґрунтоване рішення.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9 - 111-12 Господарського процесуального кодексу України
(
1798-12 ), Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
23.10.2006 року та рішення господарського суду Донецької області
від 18.08.2006 року у справі N 20/157пн скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду
Донецької області.
Головуючий, суддя М.Черкащенко
Судді В.Рибак
Н.Мележик
