ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.02.2005 Справа N 14/158
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 21.04.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Кочерової Н.О. - головуюча, Рибака В.В., Черкащенка М.М.,
за участю представників сторін:
від позивача - Михайлов В.В. (дов. N 1-1926 від
14.09.2004 р.);
від відповідача - Ступнік С.В. (дов. N 73 від 22.10.2004 р.);
розглянувши матеріали касаційної скарги
Сільськогосподарського ТОВ "НОВЕ"
на постанову Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 21.10.2004 р.
у справі N 14/158 господарського суду Полтавської області
до ПСП "Заповіт", Сільськогосподарського ТОВ "НОВЕ"
про визнання права власності на частку у спільній частковій
власності
Приватний підприємець Д.І.І. с. Власівка Світловодського
району Кіровоградської області (в подальшому - ПП Д.І.І.)
звернувся з позовом до Приватного сільськогосподарського
підприємства "Заповіт" с. Брусово Семенівського району Полтавської
області (в подальшому - ПСП "Заповіт") про визнання права
власності на частку майна у спільній частковій власності (право
власності на урожай озимої пшениці "Поліська-90" 2004 р.
з 140 га).
Рішенням господарського суду Полтавської області від
05.08.2004 у справі N 14/158 ПП Д.І.І. в позові відмовлено з
підстав недоведеності ним обставин, на які він посилався при
обгрунтуванні позову.
Постановою Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 21.10.2004 зазначене рішення місцевого
господарського суду скасовано.
Прийнято нове рішення, яким позов ПП Д.І.І. задоволено
частково.
Визнано за ним право власності на урожай озимої пшениці
"Поліська-90" на площі 100 га, на полях NN 4; 6, які знаходяться в
Полтавській області, Семенівського району, с. Брусово.
В решті позову відмовлено.
При цьому апеляційна інстанція визнала представлені позивачем
докази достовірними та вичерпними для встановлення дійсних
обставин справи; наявності правових підстав для задоволення позову
частково.
У поданій касаційній скарзі СТОВ "Нове" просить скасувати
постанову апеляційного господарського суду від 21.10.2004 у справі
N 14/158 та залишити без зміни рішення місцевого господарського
суду. Скаржник вважає неповним дослідження апеляційного
господарського суду щодо виконання позивачем зобов'язань, які
покладались на його відповідно з Договором про спільну діяльність
по вирощуванню сільськогосподарської продукції від 01.08.2001.
Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить
залишити без зміни постанову апеляційного господарського суду з
викладених в ньому підстав.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи,
вислухавши пояснення та заперечення представників сторін, в
судовому засіданні, перевіривши юридичну оцінку судовими
інстанціями обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши
правильність застосування ними норм матеріального і процесуального
права прийшла до висновку про наявність правових підстав для
часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.
01.08.2003 між ПП Д.І.І. та ПСП "Заповіт" Полтавської області
Семенівського району с. Брусово був укладений догові про спільну
діяльність з вирощування сільськогосподарської продукції.
З підстав виконання сторонами умов цього договору між його
сторонами виник спір.
Верховний суд України в ч. 3 п. 1 Постанови Пленуму від
29.12.1976 N 11 (
v0011700-76 ), з наступними змінами, "Про судове
рішення" роз'яснив, що обгрунтованим визнається рішення, в якому
повно відображені обставини, які мають значення для даної справи,
висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є
вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними
доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Проте, місцевий та апеляційний господарські суди не
дотримались наведених роз'яснень та вимог відповідно п. 3 ст. 84,
п. 7 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України
(
1798-12 ).
Суди не вжили заходів для встановлення дійсних обставин
справи та правовідносин сторін, що унеможливило здійснення
юридичних висновків, які грунтувались би на матеріалах справи.
Відповідно з умовами договору про спільну діяльність по
вирощуванню сільськогосподарської продукції від 01.06.2003
ПП Д.І.І. зобов'язувався провести оранку землі під посів озимих
культур (пшениці) на 200 га, з яких 100 га засіяти своїм насінням.
Пункт 11.1 цього договору передбачає, що факт виконання
сторонами своїх зобов'язань за цим договором підтверджується актом
приймання-передачі робіт. Такий акт відсутній.
Виконання ПП Д.І.І. своїх зобов'язань по цьому договору
відповідачем - СТОВ "Нове" заперечується.
Поряд з зазначеним зобов'язанням Д.І.І. по договору N 1/3 на
виконання сільськогосподарських робіт від 01.08.2003 мав провести
для ПСП "Заповіт" (першого відповідача) роботи по оранці землі,
виконання яких на площі 361 га підтверджується взаємно підписаним
актом сторін (а.с. 105-106).
Таким чином під озимі в ПСП "Заповіт" мало бути виораним, за
умовами цих договорів сумарно 561 га.
Акт обстеження посівів озимих культур на зерно під урожай
2004 р. Семенівського району Полтавської області від жовтня місяця
2003 р. свідчить про наявність посівів під озимими культурами в
ПСП "Заповіт" на площі 300 га.
Загальна кількість посівів озимих культур становить 480 га
(а.с.17).
Крім цього в матеріалах справи наявна довідка ПСП "Заповіт",
в якій зазначено про виконання ПП Д.І.І. орних робіт в
липні-серпні 2003 р. на площі 269 га (а.с. 13).
З яким договором пов'язані ці роботи судовими інстанціями
належним чином не досліджувалось.
В сукупності ці обставини судовими інстанціями не
досліджувались, що унеможливлює з достовірністю підтвердити
виконання ПП Д.І.І. своїх зобов'язань по оранці землі, як внесок в
спільну діяльність.
Не знайшло свого повного дослідження і питання щодо виконання
позивачем зобов'язань по посіву зернових на площі 100 га своїм
насінням - озимою пшеницею сорту "Поліська-90".
При дослідженні факту придбання ПП Д.І.І. цієї пшениці для
вищезазначеного посіву, суди обмежились оцінкою лише змісту
договору схову від 01.05.03 N 30/8 та квитанції від цього ж числа,
в якій зазначалось про передачу для цієї мети (схов) пшениці
озимої в кількості 2360 кг без визначення її сорту.
Але поза увагою судів залишився наявний в матеріалах справи
договір N 16 від 28.04.03, згідно з яким ПП Д.І.І. мав придбати
пшеницю озиму сорту "Поліська-90" на загальну суму 40213,6 грн.
(а.с.66).
Наявність оплати та отримання ПП Д.І.І. цієї пшениці судами
також не досліджувалось, хоча має важливе значення для справи.
Апеляційна інстанція прийшла до висновку, що факт передачі
ПП Д.І.І. на зберігання озимої пшениці сорту "Поліська-90"
підтверджується перевіркою Семенівської райдержнасінінспекції від
18.08.03 стану зберігання насіння, при якій встановлена наявність
на складі ПСП "Заповіт" 2360 кг насіння озимої пшениці" сорту
"Поліська-90", але походження цього насіння, з урахуванням
викладеного, не досліджувалось.
Відповідно з ст. 43 ГПК України (
1798-12 ) господарський суд
оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на
всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі
всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі
перегляду справи в касаційній інстанції не дають їм права
встановлювати або вважати доведеними обставини справи, що не були
встановлені судом першої та апеляційної інстанції, справа підлягає
передачі на новий розгляд.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9, 111-10, 111-11 ГПК України (
1798-12 ) Вищий господарський
суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу СТОВ "Нове" задовольнити частково.
Рішення господарського суду Полтавської області від 05.08.04
та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 21.10.04 у справі N 14/158 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду
Полтавської області.
