ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.07.2007 Справа N 20-3/353
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 06.09.2007
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі:
суддя Селіваненко В.П. - головуючий
судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.
розглянув касаційну скаргу Севастопольського міського
територіального відділення Антимонопольного комітету України,
м. Севастополь (далі - територіальне відділення АМК)
на рішення господарського суду міста Севастополя від
09.01.2006 та
постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 26.03.2007
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю
"Рибоконсервний комбінат "Новий", м. Севастополь (далі -
ТОВ "Рибоконсервний комбінат "Новий")
до територіального відділення АМК
про визнання недійсним рішення
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий
господарський суд України
В С Т А Н О В И В:
ТОВ "Рибоконсервний комбінат "Новий" звернулося до
господарського суду міста Севастополя з позовом про визнання
недійсним рішення адміністративної колегії територіального
відділення АМК від 22.08.2006 зі справи 27/07-06 про порушення
законодавства про захист економічної конкуренції та накладення
штрафу (далі - оспорюване рішення).
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 09.01.2007
(суддя Гоголь Ю.М.), залишеним без змін постановою
Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.03.2007
(колегія суддів у складі: суддя Видашенко Т.С. - головуючий, судді
Заплава Л.М. і Лисенко В.І.), позов задоволено: оспорюване рішення
визнано недійсним; на територіальне відділення АМК віднесено
судові витрати зі справи. У прийнятті зазначених рішення та
постанови попередні судові інстанції виходили з того, що у
прийнятті оспорюваного рішення АМК допущено порушення вимог
чинного законодавства, а саме Законів України "Про Антимонопольний
комітет України" (
3659-12 ) та "Про захист економічної
конкуренції" (
2210-14 ).
Територіальне відділення АМК звернулося до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить
названі судові рішення місцевого та апеляційного господарських
судів з даної справи скасувати та в задоволенні позовних вимог
відмовити. Скаргу мотивовано неправильним застосуванням
попередніми судовими інстанціями норм матеріального права,
зокрема, статей 3, 12, 17, 22, 22-1 Закону України "Про
Антимонопольний комітет України" (
3659-12 ) та статей 50, 52
Закону України "Про захист економічної конкуренції" (
2210-14 ).
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Учасників процесу відповідно до статті 111-4 Господарського
процесуального кодексу України (
1798-12 ) (далі - ГПК України)
належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної
скарги. Представники сторін у судове засідання не з'явилися.
До Вищого господарського суду України 09.07.2007 надійшла
телеграма ТОВ "Рибоконсервний комбінат "Новий", в якій позивач
просить відкласти розгляд даної справи в зв'язку з неотриманням
ним копії касаційної скарги. Однак згідно з описом вкладення,
доданим територіальним відділенням АМК до касаційної скарги,
24.04.2007 скаргу з доданими до неї документами надіслано на
адресу ТОВ "Рибоконсервний комбінат "Новий". Враховуючи викладене,
Вищий господарський суд України не знаходить підстав для
задоволення цього клопотання.
Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного
судочинства України (
2747-15 ) до адміністративних судів можуть
бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів
владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи
бездіяльності Конституцією (
254к/96-ВР ) чи законами України
встановлено інший порядок судового провадження. А згідно з
частиною другою статті 4 названого Кодексу юрисдикція
адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори,
крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового
вирішення. Відповідно ж до приписів статті 60 Закону України "Про
захист економічної конкуренції" (
2210-14 ) рішення органів
Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського
суду.
У пункті 4 Інформаційного листа Верховного Суду України від
26.12.2005 N 3.2.-2005 (
v3-2-700-05 ) також зазначено: "Закони
України можуть передбачати вирішення певних категорій
публічно-правових спорів в порядку іншого судочинства (наприклад,
стаття 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції"
(
2210-14 ) встановлює, що заявник, відповідач, третя особа мають
право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України
до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання
рішення)".
Отже, спір у цій справі відноситься до підвідомчості
господарських судів і підлягає вирішенню за правилами
Господарського процесуального кодексу України (
1798-12 ) (далі -
ГПК України).
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими
інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування
ними норм матеріального і процесуального права, Вищий
господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав
для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Судовими інстанціями у справі встановлено, що:
- 27.06.2006 головою територіального відділення АМК було
надіслало на адресу ТОВ "Рибоконсервний комбінат "Новий" листа від
27.06.2006 N 8/318 про надання протягом трьох діб від дня
отримання зазначеного листа інформації - копій засновницьких
документів позивача та копій діючих договорів, предметом яких є
майно ВАТ "Севастопольський рибоконсервний завод". Лист отримано
позивачем 05.07.2007. Витребувану інформацію територіальне
відділення АМК у встановлений строк не отримало;
- 12.07.2006 відповідач надіслав позивачеві листа N 8/375, в
якому містилася вимога протягом трьох діб надіслати пояснення щодо
ненадання інформації на лист від 27.06.2007 N 8/318;
- 24.07.2006 позивач надіслав відповідачеві відповідь листом
N 572. Надіслана цим листом інформація була неповною, оскільки до
договору оренди майна від 07.12.2005 N 09-12/05 не було приєднано
акта прийому-передачі об'єкту оренди, який є невід'ємною частиною
цього договору;
- 03.08.2006 позивач отримав копію розпорядження відділення
АМК про початок розгляду справи N 27/27-06 стосовно
ВАТ "Рибоконсервний комбінат "Новий", при цьому
організаційно-правову форму товариства - позивача зі справи було
зазначено невірно;
- листом від 08.08.2006 N 8/498 позивачеві було надіслано
копію подання від 08.08.2006 N 27/34-06 з попередніми висновками
зі справи N 27/07-06 про порушення законодавства про захист
економічної конкуренції ВАТ "Рибоконсервний комбінат "Новий";
- листом від 08.08.2006 N 8/590 відповідач повідомив позивача
про необхідність надання інформації, а саме копій щоквартальних
звітів про фінансові результати та баланси за 2005-2006 роки;
- 22.08.2006 адміністративною колегією відділення АМК було
прийнято рішення від 22.08.2006 N 27/07-06 про порушення
законодавства про захист економічної конкуренції
ТОВ "Рибоконсервний комбінат "Новий" та накладення штрафу в сумі
17 000 грн.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про Антимонопольний
комітет України" (
3659-12 ) основним завданням названого Комітету
є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в
частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням
законодавства про захист економічної конкуренції на засадах
рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав
споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень
законодавства про захист економічної конкуренції.
Для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет
України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і
Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного
комітету України, повноваження яких визначаються названим
Комітетом у межах його компетенції. Повноваження територіальних
відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим
Законом, іншими актами законодавства (частини перша і друга
статті 12 Закону України "Про Антимонопольний комітет України")
(
3659-12 ).
Відповідно до пункту 5 статті 17 названого Закону (
3659-12 )
голова територіального відділення Антимонопольного комітету
України наділений, зокрема, такими повноваженнями: при розгляді
заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної
конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом
випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів
влади, органів місцевого самоврядування, органів
адміністративно-господарського управління та контролю, їх
посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб
інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.
Аналогічний за змістом припис містить підпункт 5 пункту 8
Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету
України, затвердженого розпорядженням названого Комітету від
23.02.2001 N 32-р (
z0291-01 ).
Статтею 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет
України" (
3659-12 ) визначено, зокрема, що:
- вимоги голови територіального відділення Антимонопольного
комітету України в межах його компетенції є обов'язковими для
виконання у визначені ним строки, якщо інше не передбачено
законом;
- невиконання вимог голови територіального відділення
Антимонопольного комітету України тягне за собою передбачену
законом відповідальність.
Відповідно до статті 22-1 названого Закону (
3659-12 )
суб'єкти господарювання, інші юридичні особи, їх посадові особи та
працівники зобов'язані на вимогу голови територіального відділення
Антимонопольного комітету України подавати документи, предмети чи
інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з
обмеженим доступом, необхідну для виконання територіальними
відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист
економічної конкуренції.
Пункт 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної
конкуренції" (
2210-14 ) визначає неподання інформації, зокрема,
територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у
встановлені головою такого відділення строки як порушення
законодавства про захист економічної конкуренції.
Згідно з частиною другою статті 52 Закону України "Про захист
економічної конкуренції" (
2210-14 ) за порушення, передбачені,
зокрема, пунктом 13 статті 50 цього Закону накладаються штрафи у
розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб'єкта
господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)
за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається
штраф.
Всупереч висновкам судів першої та апеляційної інстанції
згадані Закон (
2210-14 ) та Положення (
z0291-01 ) не
передбачають обов'язкового прийняття головою територіального
відділення АМК розпорядження про початок розгляду справи до
надіслання ним запиту про надання інформації.
Закон України "Про Антимонопольний комітет України"
(
3659-12 ) не містить вичерпного переліку випадків, за яких
голова територіального відділення АМК має право вимагати
відповідну інформацію у суб'єктів господарювання та інших осіб.
Інформація може бути витребувана як при розгляді заяв щодо
порушення законодавства про захист економічної конкуренції, так і
при розгляді відповідних справ, а також в інших випадках,
передбачених законом.
З огляду на викладене господарські суди попередніх інстанцій
у розгляді даної справи, перевіряючи законність оспорюваного
рішення, неправильно застосували зазначені норми матеріального
права. Разом з тим, суди повинні були дослідити наявність підстав,
з яких територіальне відділення АМК витребовувало копії
засновницьких документів позивача, копії чинних договорів,
предметом яких є майно ВАТ "Севастопольський рибоконсервний
завод", та іншу зазначену інформацію. Крім того, судам належало
встановити, в які строки відповідачем направлялися відповідні
запити та підстави, з яких позивач не надав на них належну
відповідь, а також можливість надання позивачем відповідей у
зазначені відповідачем строки.
Таким чином, у розгляді справи названі судові інстанції
припустилися неправильного застосування:
- частини першої статті 4-7 ГПК України (
1798-12 ) щодо
прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх
обставин справи;
- частини першої статті 43 ГПК України (
1798-12 ) стосовно
всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі
всіх обставин справи в їх сукупності;
- пункту 3 частини першої статті 84 названого Кодексу
(
1798-12 ) щодо обов'язкового зазначення у мотивувальній частині
судового рішення доводів, за якими господарський суд відхилив
докази сторін.
Касаційна ж інстанція відповідно до частини другої
статті 111-7 ГПК України (
1798-12 ) не має права встановлювати
або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні
або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати
питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу
одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково
перевіряти докази.
У новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно
встановити зазначені в цій постанові обставини, здійснити належну
оцінку поданих сторонами доказів та наведених ними доводів і
прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Керуючись статтями 111-7 - 111-12 ГПК України (
1798-12 ),
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Севастопольського міського
територіального відділення Антимонопольного комітету України
задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду міста Севастополя від
09.01.2006 та постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 26.03.2007 зі справи N 20-3/353 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду
міста Севастополя.
Суддя В.Селіваненко
Суддя І.Бенедисюк
Суддя Б.Львов
